Деякі дослідження показують, що споживачі неохоче діляться інформацією про своє вживання. Тому вчені вирішили розглянути взаємозв’язок стигматизації та того, чому юзери діляться своїм досвідом із лікарем.
Що собою являє дослідження?
Загалом залучено в дослідженні 266 респондентів, які пройшли анонімне онлайн-опитування в період з липня по грудень 2022 року, 5 не відповідали критеріям відбору, а 12 не перейшли на сторінку демографічних даних. Таким чином, залишилося 249 ідеальних кандидатів для дослідження.
Середній вік учасників становив 50,2 року, і більшість учасників були жінками (70,7%, 176/249), а також білими (83,1%, 207/249). Більшість учасників повідомили, що були в шлюбі на момент опитування (52,2%, 130/249). Ще більше половини учасників повідомили про отримання ступеня бакалавра або вище (63%, 157/249).
Більшість учасників повідомили про проживання в штатах, де канабіс повністю легалізовано в медичних і рекреаційних цілях (61%, 152/249), водночас штати Каліфорнія (15,3%, 38/249) і Колорадо (11,2%, 28/249) були серед двох найвагоміших зареєстрованих.
Як опитані вживають травку? І чому вони це роблять?
Серед них найпоширенішими шляхами вживання були куріння (42,6%, 106/249), за яким слідували вейпінг (20,9%, 52/249) і вживання їстівної марихуани (14%, 35/249). “Інші” способи включали вейпінг із сухою травою і нанесення концентрату.
Результати показали, що 71% (176/249) учасників вживали канабіс у більшості (21 або більше) днів місяця. Примітно, що третина учасників (33,1%, 82/248) повідомили про вживання канабісу більше ніж тричі на день. Найбільш значна частка опитаних (48,4%, 120/248) вживають канабіс протягом десяти років.
Десять найчастіше повідомлюваних причин, через які респонденти вживали канабіс, наведено в таблиці нижче. Найчастішими причинами були нудота/блювання (44/249), втрата апетиту (42/249), аутоімунні захворювання (30/249), нервово-м’язові захворювання (15/249), захворювання кишківника (15, 249), рак (13/249), судомні напади (6/249), захворювання спинного мозку (6/249), глаукома (6/249), захворювання головного мозку (5/249), гепатит (3/249), захворювання нирок (3/249), розлад сечового міхура (1 / 249) і невиліковна хвороба (3/249).
“Інші” повідомлені причини вживання охоплювали такі проблеми: уникнення нічних кошмарів, гіперактивне мислення, втрата мотивації та неуважність, СДУГ/гіперактивність.
За яких обставин респонденти розповідають про те, що вживають?
Коли споживачі канабісу спілкувалися зі своїми медичними працівниками, опитані повідомили, що тією чи іншою мірою зізнавалися у своєму вживанні, при цьому 77,5% (193/245) вказали “іноді” або “завжди”. Тут якраз і криється причина, чому люди можуть говорити про своє вживання – високий рівень комфорту пацієнта і лікаря.
Майже половина опитаних (42,5%, 104/245) вказали саме цю причину. У більшості випадків (57,1%, 140/245) опитані пацієнти самі обговорювали вживання канабісу, тоді як тільки в 11,4% (28/245) випадків медичні працівники зверталися безпосередньо до пацієнта як до чинника, що вплинув на розкриття інформації про вживання канабісу. 27,8% (68/245) респондентів вказали, що дискусія про вживання канабісу ніколи не ініціювалася жодним із них.
Вчені провели статистичний аналіз і порівняли, які критерії опитаних є важливими в розкритті вживання. Було встановлено, що річний дохід сім’ї, період і частота вживання канабісу, а також середня кількість CBD, що споживається щодня, мають статистично значущий зв’язок із частотою розкриття інформації про вживання канабісу. Це означає, що учасники з річним доходом понад 105 000 доларів не повідомляли про вживання канабісу своїм медичним працівникам у 54% випадків.
Цікаво, що вік, стать, раса, рівень освіти та сімейний стан не мали значущої кореляції. І навіть правовий статус канабісу в заявленій державі респондента не мав статистично значущого зв’язку з частотою розкриття інформації про вживання канабісу. Інакше кажучи, статус трави як легалізованої, не має значення в боязні розповісти про своє вживання.
Які причини боязні розкриття вживання трави?
За підсумком дослідження, ми підходимо до найцікавішого. Найбільш значущими побоюваннями, пов’язаними з острахом розкривати своє вживання, є:
– Страх того, що медичні працівники в майбутньому ставитимуться до пацієнтів по-іншому, ґрунтуючись на тому, що вони вживали;
– Страх того, що медичні працівники, які не вживали канабіс, ніколи по-справжньому не зрозуміють споживачів;
– Низький комфорт спілкування з лікарем (медичним працівником), і як наслідок – знижений рівень довіри до медицини.
Які висновки можемо зробити?
Але давайте будемо реалістами: ми живемо в Україні, і тут переважають не тільки негативне ставлення, а й санкції у вигляді штрафів і тюремного ув’язнення. А ще у нас працює переважно “алкогольне” лобі, тому курцям складніше адаптуватися в таких реаліях, а особливо непросто зізнатися в тому, що паління марихуани – це твоя улюблена звичка.
У разі, якщо тебе засуджують за вживання марихуани, ніколи не треба сперечатися, переходити на особистості та створювати конфліктну ситуацію, якщо твій співрозмовник протилежної думки. Краще ставитися з гумором, наводити аргументи на свою користь і створювати доброзичливу обстановку.
Завжди складно приховувати свої захоплення, а вже тим паче заборонені, які піддаються критиці з боку суспільства, тому люди йдуть на крайні заходи, займаються брехнею, обманом самого себе та інших людей. Але таким чином людина не буде щасливою по-справжньому, бо рано чи пізно правда завжди стає дійсністю.
Тому щоб цього не сталося, потрібно заздалегідь говорити своїй другій половинці, родичам, друзям і знайомим про своє вживання, адже про це можуть розповісти інші, а отже – викривити і неправильно подати інформацію. А це тягне за собою ще більші ризики у вигляді додаткового хвилювання з боку близьких!
https://harmreductionjournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12954-024-00929-8
