Кат – це повільно зростаючий чагарник або дерево, яке зазвичай сягає висоти 1 – 5 м. Однак в екваторіальних областях він може досягати висоти до 10 м. Рослина зазвичай росте в посушливих умовах, зустрічається на висоті до 2500 метрів. У неї вічнозелене листя завдовжки 5-10 см і завширшки 1-4 см. Квіти куща ростуть на коротких пахвових кистях, кожна квітка маленька, з п’ятьма білими пелюстками. Плід ката являє собою довгасту триклапанну капсулу, яка містить від одного до трьох насінин.
У природному середовищі кат росте в багатьох країнах Африки (Єгипет, Ефіопія, Уганда, Кенія, Сомалі та ін.) і Аравійського півострова (Ємен, Саудівська Аравія, Кувейт та ін.), зустрічається в Йорданії та Ізраїлі. Штучно культивується в цих же країнах, а також в Індії та Шрі-Ланці.
Історія вживання ката налічує не одне тисячоліття, за деякими даними перше відоме вживання ката відноситься до часу правління династій єгипетських фараонів. У той час рослину вживали в церемоніальних цілях. Пізніше суфії мусульманських країн також використовували її, щоб посилити свій містичний досвід і полегшити почуття єднання з богом.
Найраніший з відомих задокументованих описів ката можна знайти в “Кітаб аль-Сайдала фі аль-Тібб”, праці XI століття про фармацію та медицину, написаній Абу Райханом аль-Біруні, перським вченим і біологом.
Існує версія про те, що кущ ката був привезений на Аравійський півострів з Ефіопії в XVI ст. шейхом Абу Саїдом бен Абдель Кадіром. Але деякі арабські вчені стверджують, що він був відомий уже в XIV ст. і ріс на території сучасних арабських країн.
Кат містить у собі алкалоїди катин, катинон (той самий, чиїм похідним є мефедрон), катидин, катинін, холін.
Кат насамперед жують або подрібнюють на порошок, який скачують у невелику щільну кульку і засовують її за праву щоку. Ще такий порошок зрідка нюхають. Тютюн часто курять спільно з катом, оскільки це посилює стимулювальні ефекти обох речовин. Сушене листя використовують як лікарські пахощі.
Популярний варіант заварювання ката як чай, а в деяких африканських країнах з нього навіть роблять алкогольний напій, який застосовується як ліки. Також вживаються різні препарати на основі ката і його алкалоїдів.
Листові бруньки, молоде листя та кінці гілок містять найбільшу кількість алкалоїдів для стимулюючих ефектів. Психоактивні речовини значно розпадаються при висушуванні листя. Однак, якщо свіже листя заморожують, воно залишається активним протягом кількох місяців. 100-200 г листя ката вважаються середньою дозою. Ефіопські фермери можуть з’їсти від 200 г до 1 кг листя за один ранок!
Рослину застосовують у ритуальних і релігійних цілях, як тонізувальний засіб і допінг, з лікувальною метою: наприклад, у разі проносів, розладів шлунка, ожиріння, занепаду сил, слабкості, апатії.
Ефекти від вживання ката такі: ейфорія, підвищена балакучість і доброзичливість, стимуляція, прилив сил, збудження, концентрація, підвищення працездатності, зниження апетиту, легка аналгезія, можливі легкі зорові галюцинації.
Присутні й побічні ефекти, такі як: запор, нудота, головний біль, підвищення АТ, тахікардія, безсоння, розлад мислення.
У разі тривалого вживання виникає синдром відміни і сильна психологічна залежність, знижується лібідо, темніють і псуються зуби, виникають інші проблеми порожнини рота, іноді аж до раку, можливий розвиток депресії та психозів, підвищується ризик інфаркту міокарда та інсульту.
Само собою, кат не рекомендується вживати разом з алкоголем, іншими стимуляторами, психоделіками, трамадолом, антидепресантами та ІМАО.
У більшості країн кат легальний, але не в Україні, де кат повністю заборонений, так само як препарати з нього і з його алкалоїдів, як і їхні похідні. У країнах же, де він легальний, намагаються зменшити його споживання населенням мирними і спокійними методами.
