5 липня стало відомо, що Верховна Рада на найближчому пленарному засіданні розгляне законопроєкт №7457 про канабіс. Однак, як повідомляють депутати, впевненості в тому, що вистачить голосів для його ухвалення, поки що немає.
Можливо, це і добре, оскільки низка експертів піддає законопроєкт нищівній критиці. Зокрема категорично проти нього всеукраїнський рух за реформу наркополітики Марш Свободи. Його учасники називають законопроєкт №7457 «спробою ввести суспільство в оману». На їхню думку, обман спрямований насамперед на пацієнтів, науковців та лікарів. Вони також стверджують, що статус «євроінтеграційного», наданий законопроєкту, не має із євроінтеграцією нічого спільного і навіть прямо суперечить їй.
Співзасновник Маршу Свободи, активіст та громадський діяч Тарас Ратушний пояснює, у чому тут справа.
В українському «Переліку наркотичних речовин та прекурсорів» канабіс включено до Таблиці I – переліку особливо небезпечних речовин, обіг яких заборонено. Тим часом у медицині за законом можна використовувати лише речовини з таблиць II та III, обіг яких не заборонений, а обмежений. Щоб похідні конопель могли використовувати як ліки, канабіс слід перенести до іншої таблиці. Або дозволити використання у медицині речовин з таблиці I.
Навколо цього точилися дискусії, і в результаті 2022 році було затверджено доопрацьовану версію законопроєкту, яка містила цей пункт: перенести коноплі з таблиці I до таблиці II. У такій версії закон дозволяє вирощувати в країні канабіс та переробляти на ліки, ввозити в Україну сировину іноземного виробництва та проводити дослідження лікарських властивостей канабісу.
Проте 7 червня минулого року за зачиненими дверима в офісі президента відбулася нарада на тему законопроєкту. Хто в ньому брав участь – невідомо. Після цієї наради з’явилася інша версія законопроєкту. У новій версії сама рослина залишається в списку I (особливо небезпечна, обіг заборонено), тетрагідроканнабінол включено до списку II (обіг обмежено, можна використовувати в медицині), промислові коноплі внесені до списку III, аналогічного списку II. Також законопроєкт пропонує для «медичного канабісу» створити окремий пункт у таблиці I, але при цьому він залишається «особливо небезпечним наркотиком, обіг якого заборонено».
Навіщо потрібна така складна конструкція та які наслідки вона матиме, якщо законопроєкт затвердять у цій версії?
По-перше, схоже, що «постаралося» МВС. Якщо перенести канабіс із категорії цілком заборонених речовин до списку засобів, що застосовуються в медицині, з’являється нехай і обмежено-контрольований, але легальний обіг канабісу, причому в масштабах усієї країни, а це поліції не потрібно. Якщо ж канабіс залишити там, де він і був, то поліції можна взагалі не напружуватися, оскільки обороту немає: коноплі виростили за колючим дротом і вивезли за кордон. Поліція може це проконтролювати.
По-друге, у поточній версії законопроєкт став заплутаним та суперечливим. Частину норм у новій версії робити відповідним того факту, що канабіс, як і раніше, залишається в списку I, але більшу частину норм взяли з попередньої версії законопроєкту. Наприклад, дозволені «доклінічні та клінічні випробування у порядку, встановленому чинним законодавством». Але такі випробування можливі лише в тому випадку, якщо канабіс переносять до Таблиці II. Речовини з Таблиці I чинне законодавство забороняє випробовувати на людях. Загалом, схоже, що текст переписали відповідно до головного пункта (канабіс залишається у списку I) рівно до середини, а далі просто залишили, як є.
У підсумку ухвалення законопроєкту у нинішньому вигляді означатиме, що доступ у пацієнтів буде винятково до імпортного дорогого синтетичного канабісу (використання рослинного канабісу взагалі не передбачене). Наукові дослідження не проводитимуться – їх легше, як і раніше, проводити за кордоном. Клінічні випробування рослинних каннабіноїдів на людях теж не дозволені. Весь вирощений у країні канабіс буде призначений для вивезення з України. Єдина категорія людей, яка зможе виграти від такого закону, – вузька група бізнесменів. Для пацієнтів, лікарів та вчених нічого не зміниться.
У результаті понад два мільйони пацієнтів з онкологією, хворобою Альцгеймера, епілепсією, а також близько чотирьох мільйонів українців з ПТСР та іншими розладами психіки на тлі війни не матимуть від закону жодного зиску. Законопроєкт, який отримав умовну назву «про право на життя», ризикує стати «правом» на смерть.
Акім Шапіро
