Метод Бернеса

Для багатьох пацієнтів перехід з метадону на бупренорфін

Для багатьох пацієнтів перехід з метадону на бупренорфін – безпечніший і зручніший препарат – залишається складним через ризик сильних симптомів відміни.

Однак, метод, розроблений швейцарськими вченими, пропонує інноваційне рішення: плавний перехід на бупренорфін з використанням мікродозування. Далі ми детально розберемо, як працює цей метод, які переваги він дає, як його можна застосовувати на практиці, і додамо таблицю оптимальних дозувань.

Метадон – один із ключових препаратів для лікування опіоїдної залежності – використовується десятиліттями. Він допомагає пацієнтам відмовитися від вуличних наркотиків опіатного ряду, стабілізуючи їхній стан і знижуючи тягу. Однак у метадону є свої мінуси: необхідність щоденного відвідування клінік, ризик побічних ефектів, як-от сонливість або проблеми з серцем, і складність переходу на інші препарати.

Бупренорфін – сучасніша альтернатива – має менший потенціал залежності та ризик передозування, а також дає змогу пацієнтам приймати ліки вдома, що робить лікування зручнішим. Але як зробити цей перехід комфортним і безпечним?

«Турбо-кумар»

Метод Бернеса заснований на мікродозуванні бупренорфіну, тобто поступовому введенні малих доз препарату одночасно з тим, як пацієнт продовжує приймати метадон або інший опіоїд. Такий метод дає змогу уникнути різких симптомів відміни, які на сленгу пацієнтів метадонової терапії називаються «турбо-кумаром», мабуть, від сили і стрімкості його дії, що виникає, коли «побігти попереду потягу», прискорюючи процес досягнення бажаного результату, нехтуючи медичними рекомендаціями, які знижують ризики виникнення цього хворобливого стану. До речі, багато пацієнтів відзначають, що «турбо-кумар» набагато сильніший за звичайний – найчастіше крутіння і біль настільки нестерпні, що деяким доводиться знову приймати метадон, «щоб негайно припинити це безумство!» На думку фахівців з мікродозингу, для людей, які борються зі страхом «вихопити турбо-кумар», метод Бернеса може стати справжнім порятунком, шансом на безболісний перехід на інший препарат і більш прийнятне лікування.

Як це працює?

Метод Бернеса це не просто заміна одного препарату іншим, а продуманий процес, який враховує фізіологію залежності. Бупренорфін – частковий агоніст опіоїдних рецепторів, тобто він активує їх м’якше, ніж метадон, який є повним агоністом. Цей факт робить бупренорфін безпечнішим, але при різкому введенні він може витіснити метадон із рецепторів, спричинивши так звану «осадову абстиненцію», той самий «турбокумар», різке погіршення стану з сильним дискомфортом. Метод Бернеса вирішує цю проблему через мікродозування.

Пацієнт починає з мінімальної дози бупренорфіну, наприклад, 0,2 мг на день, продовжуючи при цьому приймати свою звичайну дозу метадону. Поступово доза бупренорфіну збільшується (0,4 мг, 0,8 мг і так далі), а метадон починає знижуватися тільки тоді, коли організм уже адаптувався до нового препарату. Цей процес може зайняти від кількох днів до кількох тижнів, залежно від початкової дози метадону та індивідуальних особливостей пацієнта. Головна мета – зробити перехід плавним, мінімізуючи симптоми відміни та ризик зриву.

Приклади з досліджень

Метод Бернеса був вперше описаний у 2016 року швейцарськими вченими під керівництвом Роберта Хемміга. У їхньому дослідженні брали участь пацієнти з важкою залежністю. Один з них приймав 40 мг метадону і 800 мг діацетилморфіну (фармацевтичного героїну) щодня – це величезна доза, що вимагає обережного підходу. Пацієнт почав з 0,2 мг бупренорфіну, і за 29 днів його доза зросла до 24 мг, при цьому метадон і героїн поступово прибирали. Симптоми відміни були мінімальними: легка втома і невелика тривога, що різко відрізняється від традиційного досвіду.

Інший приклад – дослідження 2024 року під керівництвом д-ра Сінгха. Пацієнт приймав 105 мг метадону щодня, що вважається дуже високою дозою. Використовуючи семиденний протокол мікродозування, він почав з 0,5 мг бупренорфіну в перший день, збільшуючи дозу до 12 мг до сьомого дня. Метадон повністю прибрали на восьмий день, і пацієнт відзначив лише легкий дискомфорт, який швидко минув. Цей випадок показує, що метод працює навіть для тих, хто перебуває на екстремальних дозах.

Ще одне дослідження, проведене д-ром Шелтоном у 2024 року, зосередилося на пацієнтах із медичними ускладненнями, такими як хронічні болі або серцеві захворювання. Один із пацієнтів, 45-річний чоловік із болями в спині, приймав 60 мг метадону. За два тижні він перейшов на бупренорфін із мінімальними симптомами відміни, зберігши контроль над болем. Це підкреслює гнучкість методу і його застосовність у складних випадках.

Таблиця дозувань

Для наочності наведемо приклад протоколу дозування за методом Бернеса. Таблиця грунтується на даних із досліджень H?mmig et al. (2016) та Singh et al. (2024), але вона є приблизною – точне дозування має визначати лікар.

Таблиця 1. Приклад протоколу дозування за методом Бернеса

Примітка: Дозування і терміни залежать від початкової дози метадону, стану пацієнта і рекомендацій лікаря. Процес повинен проходити під суворим медичним контролем.

Цей протокол демонструє, як бупренорфін поступово займає місце метадону. У перші дні доза метадону залишається незмінною, щоб уникнути стресу для організму. Зниження починається тільки на п’ятий день, коли бупренорфін уже активно працює, що знижує ризик абстиненції.

Відмінності від традиційного підходу

Традиційний перехід з метадону на бупренорфін потребує підготовки. Пацієнту потрібно знизити дозу метадону до 30-40 мг на день, потім припинити його вживання і почекати 24-72 години, доки не почнуться легкі симптоми відміни. Тільки після цього можна вводити бупренорфін. Цей процес часто супроводжується болісними відчуттями: ломотою в кістках, нудотою, пітливістю, безсонням й сильною тривогою. Не дивно, що багато пацієнтів не витримують і повертаються до вуличних наркотиків.

Метод Бернеса усуває цю фазу очікування. Пацієнт починає приймати бупренорфін відразу, без перерви в прийомі метадону. Це робить лікування менш травматичним і доступнішим, особливо для тих, хто боїться болю або вже стикався з невдалим досвідом переходу.

Практичне застосування

Як можна реалізувати метод Бернеса в реальному житті? Ось кілька кроків, які допоможуть пацієнтам і лікарям:

1. Консультація з лікарем Метод вимагає індивідуального підходу. Лікар оцінює дозу метадону, стан здоров’я та історію пацієнта, щоб розробити протокол.

2. Пацієнт отримує першу дозу бупренорфіну (наприклад, 0,2 мг) у вигляді сублінгвальної таблетки або плівки, продовжуючи приймати метадон.

3. Моніторинг стану. У перші дні важливо відстежувати самопочуття: чи немає сонливості, запаморочення або інших побічних ефектів.

4. Поступове коригування. Доза бупренорфіну збільшується кожні 1-2 дні, а метадон знижується за заздалегідь узгодженим графіком.

5. Підтримка. Психологічна допомога і підтримка близьких відіграють ключову роль, особливо якщо пацієнт відчуває легкий дискомфорт.

Приклад із практики: жінка 35 років, яка приймала 80 мг метадону, вирішила спробувати метод Бернеса. За 12 днів вона повністю перейшла на 16 мг бупренорфіну, відчувши лише легку втому в середині процесу. Тепер вона приймає препарат вдома і почувається вільніше.

Переваги методу

Метод Бернеса відкриває нові можливості для лікування опіоїдної залежності:

– Для високих доз. Пацієнти з дозами метадону вище 100 мг, які раніше вважалися «неперекладними», тепер мають шанс на бупренорфін.

– Для складних випадків. Люди з хронічними болями, психічними розладами або іншими захворюваннями можуть пройти лікування без зайвого ризику.

– Для тих, хто боїться болю. Мікродозування прибирає страх перед абстиненцією, роблячи лікування психологічно комфортним.

Обмеження та ризики

Незважаючи на перспективи, метод все-таки ще не ідеальний:

– Нестача даних. Більшість досліджень – це звіти про поодинокі випадки, а не великі випробування із сотнями учасників.

– Індивідуальність. Протоколи різняться: комусь вистачає тижня, а комусь потрібно більше часу. Це ускладнює стандартизацію.

– Побічні ефекти. У деяких пацієнтів можливі легкі реакції, такі як головний біль або сонливість, хоча вони рідкісні.

Перспективи

Метод Бернеса може стати частиною стандартного лікування, але тільки якщо його ефективність підтвердять масштабні дослідження. Лікарі та вчені вже говорять про необхідність розробити універсальні рекомендації, які зроблять підхід доступним у клініках по всьому світу. Можливо, у майбутньому ми побачимо мобільні додатки або пристрої, які допоможуть пацієнтам і лікарям точно дотримуватися протоколу.

Метод Бернеса – це черговий крок до більш людяного лікування опіоїдної залежності. Він доводить, що перехід на бупренорфін може бути м’яким і безпечним, навіть для тих, хто роками приймав високі дози метадону. Випробування показують: це працює, і тисячі людей уже могли б поліпшити своє життя, якби метод став ширше відомий.

Але це тільки початок. Потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, як метод впливає на пацієнтів у довгостроковій перспективі, і як зробити його доступним для всіх. Поки ж він залишається надихаючим прикладом того, як наука шукає нові шляхи допомоги. Якщо ви або ваші близькі думаєте про таке лікування, поговоріть із вашим лікарем. Можливо, метод Бернеса – це ваш шанс на нове життя без болю та залежності. Не бійтеся зробити перший крок: надія ближче, ніж здається!

Експертна думка: Л. Власенко, нарколог, експерт з наркозалежності

«Це може спрацювати. Свого часу було багато публікацій щодо вживання ультранизьких доз налтрексону, який теж є антагоністом спільно з опіатами. Нібито бачили зменшення небажаних ефектів, толерантність зростала менше, менше нудота, при цьому ефекти знеболення залишались. Можливо й ця методика працює у такий спосіб.»

підготував Акім Шапіро

Перелик використаних джерел

— H?mmig R, et al. (2016). *Використання мікродоз для індукції лікування бупренорфіном з накладанням повного вживання опіоїдних агоністів: Бернський метод. Зловживання психоактивними речовинами та реабілітація, 7:99-103.

— Singh YC, et al. (2024). *Індукція мікродоз бупренорфіном-налоксоном у пацієнта, який вживає метадон у високих дозах: звіт про випадок. Журнал наркологічної медицини, 18(4):345-347. [Посилання]

— Shelton Z, et al. (2024). *Case report: Successful induction of buprenorphine in medically complex patients concurrently on opioids: a case series (Повідомлення про випадок: Успішна індукція бупренорфіну у складних з медичної точки зору пацієнтів, що приймають опіоїди: серія випадків) Frontiers in Pharmacology, 15:1335345.

— Hanrahan M. (2024). *Buprenorphine Microdosing the «Bernese Method»: Patient Selection in Opioid Treatment.* Nursing Practice, 50:105300.

— Brar R, et al. (2020). *Використання нового підходу до призначення для лікування розладів вживання опіоїдів: мікродозування бупренорфіну/налоксону — серія кейсів * Drug and Alcohol Review, 39(7):849-853.

— Coish R, et al. (2023). *Успішна низькодозова індукція бупренорфіну/налоксону під час вагітності: звіти про випадок. Журнал наркологічної медицини, 17(4):e299-e301.