“Коноплі мали би бути частиною успішної української економіки, а є нелегальним бізнесом для бариг і тих, хто їх покриває”, – координатор “Маршу свободи” Тарас Ратушний.
Чому на тему наркотиків в Україні накладене табу?
– 95 відсотків усіх медіа-повідомлень, у яких згадується про наркотики, йдуть із Міністерства внутрішніх справ. Думку Міністерства охорони здоров’я почути важко, а громадських організацій – поготів.
Якщо ж інформація монополізована, то суспільством вона сприймається як істинна. Хоча іноді подають не лише факти, які не стикуються між собою, а й відверту брехню. Наприклад, 2006 року міліцейська статистика відрапортувала про небачений успіх у боротьбі з наркотиками. У рядку “вилучено наркотичних речовин” вписали – “32 тонни”. Згодом з’ясувалося: з них 17 тонн – марихуана, а 12 із 17 вилучено в Києві, притому це дикі коноплі, які ростуть на 12 гектарах Бортничівської станції аерації. Питання про те, чи потрібні вони наркоринку, – дуже спірне, бо це не психоактивні сорти. Але найголовніше ось що: записане у “вилучене” не лише не вилучили, а навіть не скосили. На багнистому ґрунті зробити це вкрай важко. До цифри “12 тонн” дійшли теоретично: порахували периметр майданчика й зважили скошені на кількох квадратних метрах кущі. Отримали статистику, за якою Україна перегнала Казахстан за річним об’ємом вилученої марихуани. Ті коноплі ще й оцінили – 250 мільйонів гривень. А вони й досі там ростуть. Міліція пояснює це так: “Скосити не можемо. Але розробляємо хімікати, щоб обпилити й знищити. А поки що поле охороняє рота “Беркута”. Наче спецпідрозділу не можна знайти іншого застосування.
Яка кількість співітчизників уживають марихуану?
– Є лише дані за 2004 рік. Це дослідження “За здорову Україну”, проведене за сприяння фонду Джорджа Сороса. Держава на такі дослідження не виділяє грошей. Згідно з цими даними, 2,5 мільйона українців регулярно споживають канабіс.
2006-го тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко сказав, що того року 20 відсотків злочинів скоєні під впливом алкоголю, 15 відсотків – наркотиків. Інформації щодо конопель не було. Відомо лише про один випадок: у Красному Лучі на Луганщині чоловік накурився перед тим, як убив малу дитину з матір’ю. Згодом з’ясувалося, що він був залежним від опіатних наркотиків.
Вважається, що споживання важких наркотиків починається саме з марихуани.
– Для цього немає підстав – в Україні відсутній моніторинг того, яка кількість людей і що споживають. Дослідження “За здорову Україну” показали: 64 відсотки споживачів канабісу вживають тільки його. Якщо додати похідні від конопель, наприклад, гашиш, то цифра підніметься до 74 відсотків. Твердження, що споживання конопель призводить до тяжкої наркоманії – героїнової чи будь-якої іншої, таке ж безглузде, як і те, що до марихуани людина дійшла, бо курила тютюн або пила зелений чай.
Чому саме марихуану оголошено наркотиком номер один в Україні?
– Британські експерти створили так званий “хіт-парад” психоактивних речовин за рівнем шкідливого впливу на організм. Героїн та алкоголь – у першій п’ятірці, а марихуана – на восьмому місці. Ще 10 років тому в Україні її не розглядали як продукт, на якому можна заробляти. Продавали героїн, кокаїн, амфетаміни. Потім зрозуміли, що й на коноплях вийде добрий заробіток. А для того щоб ввести на наркоринок новий товар, треба дуже голосно розповідати, який він страшний. Оголосити “номером один”. Відкоригувати державну статистику, щоб там було дуже багато цього наркотику. А далі просто регулювати канали надходження. Усе це наша держава зробила досить успішно.
Барига, який продасть 5 грамів марихуани за 100 гривень, отримає прибуток 50 гривень. А міліціонери під будинком у бариги, якого ж вони і “кришують”, спіймають покупця із цими 5 грамами. Із нього зможуть стягти щонайменше 300 доларів. Іще 2004-го з невеликою кількістю “трави” від міліції можна було відкупитися максимум за 100 гривень.
В Україні наркоринок поєднаний із правоохоронною системою. Він виглядає як мережа супермаркетів, яку “кришує” міліція. До супермаркету приходиш, скажімо, по хліб. Але накуповуєш купу всього іншого. Коли на точку приходять люди за коноплями – бо їх у місті більше ніде взяти – продавець каже: “Вибачайте, трави вже нема. Але є хороші колеса, можна спробувати”.
Де використовують коноплі?
– Європа вирощує промислові коноплі та розвиває економіку в новому, екологічному напрямку. Спектр використання – від паперу до бензину.
Щодо психоактивних конопель, то в Європі працюють дослідницькі лабораторії, зокрема в Чехії. Ця рослина повертається на ринок фармацевтики. Допомагає там, де хімія не здатна або діє дуже слабо, – у лікуванні різних видів раку, наприклад. В Україні працює Інститут луб’яних культур, який займається селекцією нових сортів конопель. Його співробітники витратили 10 останніх років на виведення сорту конопель, у якому навіть найточніші прилади криміналістичних лабораторій не змогли би виявити залишків тетрагідроканабінола, ТГК, активного компоненту марихуани. При цьому в українських сортах цей компонент і так у мізерній кількості. Сама ж рослина цупка, витривала, виявляє унікальну родючість.
Увесь папір, на якому друкують газети, журнали, книги, Україна імпортує. Матеріал дорогий. Виготовлений із деревної целюлози, заради якої вирубують ліси. Коноплі ж містять у півтора раза більше целюлози, ніж дерево. І не треба вирощувати 50 років, їм достатньо три місяці. Конопляний папір справді чудовий.
Якщо міліція ловить людину із пакетиком марихуани на вулиці, як найчастіше розв’язується питання?
– Є три варіанти. Перший – домовляються із патрульно-постовою службою на місці. Це може коштувати близько 100 доларів. Міліціонери, як правило, дуже на це розраховують, бо якщо доставлять людину у відділок, з ними в кращому випадку просто поділяться.
У відділку – це другий варіант – ціни від 100 доларів. Людину можуть тримати до трьох діб. Дуже часто розповідають, що затриманого підозрюють у зберіганні й збуті наркотиків, а також в організації нарколабораторії. Говорять, що вилучену речовину відправлять на експертизу, тому треба буде зачекати. Можуть забрати телефон або дати можливість затриманому самому подзвонити родичам. Коли ті прийдуть, їм розкажуть дещо іншу історію, інколи страшнішу.
Третій варіант має підштовхнути родичів або друзів, які приїдуть до відділку, вирішити питання полюбовно – грошима. Ціна зростає, просити можуть від 300 доларів.
Коли співробітники патрульно-постової служби бачать, що людина не боїться. Дзвонить комусь і повідомляє про затримання, ще й каже, що міліціонери не називають своїх імен. У таких випадках ті вважають за краще не возитися.
Але ж дуже часто не міліція вимагає хабара, а самі правопорушники пропонують.
– Це не можна назвати хабарем. Хабар – це коли даєш чиновнику трохи грошей, аби він прискорив вирішення твого питання. Кошти, які приносять у райвідділ батьки або друзі затриманого, це викуп. А дії по відношенню до тих, хто його приносить, заручництво із метою викупу, рекет.
Законом передбачено: людину, в якої знайшли невелику кількість речовини – у цьому випадку 5 грамів марихуани, якщо її особу встановлено, вона підписала протокол затримання, можна відпустити. Просто потім прийде повістка до суду, де призначать штраф. Приблизно такий самий сплачує водій, що врізався у стовп на вулиці. Але ж відмінність між водієм і затриманим із “травою” у тому, що першого не будуть обшукувати, забирати телефон, відвозити до відділку.
Як змінити цю систему?
– Для початку треба визнати існування проблеми. Введіть у Google фразу “міліціонер торгував наркотиками” – результати вас здивують!
Далі треба організувати серйозне експертне обговорення. Окрім міліції, у ньому мають брати участь експерти Міністерства охорони здоров’я та міжнародні громадські організації. Не обійтися без відповідних соціологічних досліджень.
Україна наближається до проведення Євро-2012. Приїдуть мільйони туристів. Що на них тут чекає?
– Досить розвинений наркоринок і налаштована система наркорекету. Зараз випадки вимагання грошей з іноземців поодинокі, але існують.
Чого навчив досвід організації Маршу свободи?
– Висновок перший: у країні існує дуже сильне лобі проти законодавчих змін у наркополітиці.
Другий: Марш свободи планувався як вільний дискусійний майданчик щодо реформ антинаркотичного законодавства. Але 15 травня вперше за п’ять років Марш заборонили. Отже, заборонили й дискусію.
Текст: Ангеліна КАРЯКІНА
http://gazeta.ua/index.php?id=342013
