Маленька європейська держава Люксембург відома не лише тим, що багата, маючи зафіксований законом мінімальний рівень зарплати 1750 євро. За Люксембургом міцно закріпився в Європі імідж такого собі раю для наркоторгівлі.
«Tox-in» – це один з люксембурзьких центрів допомоги залежним від наркотиків. Один з його постійних клієнтів, 23-річний чоловік з уже 12-річним наркоманським стажем, приходить сюди регулярно, щоб у стерильних умовах робити собі ін’єкції. «У Люксембурзі дуже багато наркозалежних, особливо в пропорції до кількості населення. Навіть у багатьох маленьких містечках достатньо і дилерів, і споживачів. Хоча цього, звісно, на вулиці просто непомітно», – переконаний молодий чоловік.
Поблизу головного вокзалу міста Люксембург поліцейським, які в цивільному одязі виходять на патрулювання, неважко вирізнити підозрілих людей, які можуть бути пов’язані з торгівлею наркотиками. Поліцейські намагаються постійно дотримуватися анонімності й не бути впізнаними, але частково це є чималою проблемою. «Є багато людей, які вже знають наші обличчя. Або знають наші машини. Але всі колись помиляються», – каже співробітник люксембурзької поліції, який називає себе Стів Шмітц.
Наркотики – з Нідерландів і Бельгії, клієнти – з Франції
Населення Люксембурга – 450 тисяч людей. Водночас лише до міста Люксембург щодня перетинають кордон близько 140 тисяч людей. Це дуже багато потенційних клієнтів для наркоторговців, пояснюють у поліції. Більшість наркотиків, якими торгують у Люксембурзі, потрапляють до цієї маленької країни з Нідерландів і Бельгії. А більшість клієнтів, за даними поліції, прибувають із Франції. «Споживачі наркотиків тут, у Люксембурзі, походять з різних соціальних груп. Є багаті люди, які споживають переважно кокаїн. Але є й багато залежних від героїну робітників, школярів, журналістів… Тобто клієнтів наркоторговцям вистачає», – каже Стів Шмітц.
За приблизними підрахунками поліції, в Люксембурзі наркоторговці заробляють дуже великі гроші. Йдеться про обороти, які обчислюються сумою близько чверті мільярда євро. Передусім так звані «важкі» наркотики, як-то героїн чи кокаїн, приносять прибутки. Поліції ж, за її власними даними, вдається під час рейдів затримувати, як правило, тільки невпливових дилерів, яких дуже швидко заміняють на інших. З іншого боку, багато наркоманів, щоб заробити гроші на наркотики, теж стають дилерами. «Проблема полягає і в самому устрої життя, який панує в Люксембурзі. Не кожен може витримати той тиск, який є в суспільстві. Багато хто звертається до наркотиків, бо не зміг жити за умов, коли тобі постійно треба демонструвати своїми вчинками, що ти чогось вартий», – каже керівник «Tox-in» Патрик Кляйн.
У Люксембурзі особливо важко покінчити з наркотиками
Багато починають вживати наркотики вже в підлітковому віці. «Так, я сам в усьому винний. Я не маю права перекладати відповідальність за свою залежність на когось іншого. Звісно, було багато проблем у моєму дитинстві, але цей шлях я все одно вибирав сам», – каже 23-річний чоловік, який постійно приходить до «Tox-in», щоб робити собі ін’єкції. Його доля – не поодинокий випадок. У багатому Люксембурзі, де на кожному розі видно, як може виглядати успіх, падіння видається особливо болісним. Тому й покінчити з наркотиками за таких умов більшості дуже важко.
Автори: Норман Штріґель, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук
