Привертаючи увагу суспільства до проблеми наркотиків, президент України потрапив у кримінальну історію. Виплутуючись, в Адміністрації президента знищили докази вини чи то наркоторгівців, чи то президента та його оточення. Шоу, що не мало аналогів в історії не лише України, але і світу, тривало заледве кілька годин. Поставленої ж задачі – шокувати суспільство – було досягнуто за лічені хвилини.
“За моїм дорученням за кілька днів через засоби масової інформації була придбана марихуана, кокаїн і таке інше”, – повідомив президент України.
Шоу, що не мало аналогів в історії не лише України, але і світу, тривало заледве кілька годин. Поставленої ж задачі – шокувати суспільство (а найперше, опонентів створення нової силової структури) – було досягнуто за лічені хвилини.
Поки телеканали наперебій перетирали подробиці сенсації, Януковича встигли звинуватити у злочині. Люди з команди президента (вони ж – виконавці його “доручення”) – авторитетно заявили про відсутність складу злочину у діях голови держави.
Тим часом виконавці наступного доручення президента сумлінно знищили всі докази прямо в Адміністрації під об’єктивами телекамер. Finita la comedia.
Ніхто не зупинив президентську рать, що здійснювала це ритуальне спалення, ніхто не викликав міліцію, ніхто не задав банального запитання: чи відбулася експертиза результатів сумнівної оборудки, яку люди президента назвали “контрольною закупкою”?
Поспіх, яким позначалася розправа над “наркотиками”, свідчив про те, що “придбане за дорученням” взагалі не залишало стін його Адміністрації і тепер його похапцем перетворюють на дим і попіл, можливо, саме для того, щоб уникнути передбаченої в таких випадках законом процедури вилучення та дослідження експертами…
Ще скидалося на те, що сама “контрольна закупка” не була досконально продумана напередодні і в плані Януковича – приструнити у такий спосіб силовиків – від самого початку причаївся грандіозний прокол. Відтак тепер загрозу точно ліквідовано.
Бо кількість заборонених речовин (якщо це були вони) журналісти могли “зважити” у кращому разі очима. А чи були то взагалі наркотики, ми тепер можемо судити виключно зі слів вищих посадових осіб, задіяних у цій одіозній історії. Але публічність цієї історії сама перетворює їхні добірні цитати на свідчення.
Втім, можливо, ця перестраховка з пірошоу була зайвою. Опоненти Віктора Федоровича не скористалися унікальним шансом – показати президенту де раки зимують із застосуванням усієї сили найгуманнішого вітчизняного кримінального законодавства.
Для цього б вистачило однієї заяви про злочин у найближчий райвідділ та заклик до медіа не допустити знищення доказів у кримінальній справі. Але виявилося, що опозиція не змогла скористатися антинаркотичним законодавством.
Найбільше що змогли – це звинуватити Януковича в збуті наркотиків.
Заява найдосвідченішого у темі експерта від БЮТ, першого заступника голови фракції Андрія Кожем’якіна, звучала так: “Якщо наявний кокаїн, принаймні до 1 граму, це можна кваліфікувати як тяжкий злочин… І якщо Янукович це приніс, то до 10 років відповідальності за розповсюдження і, в будь-якому разі, люди, які це йому продали, мають сидіти у в’язниці, адже це особливо небезпечно”.
Андрій Кожем’якін не просто народний депутат, він – колишній керівник управління боротьби з наркобізнесом. Тож мав би розуміти, що докази наркозлочинів знищуються лише після вироку суду – за його ж рішенням.
І посадити до в’язниці наркоторгівця може лише суд, а суд без доказів не відбудеться. Але докази спалили люди президента, чи не так?
Спонтанне припущення Кожем’якіна про розповсюдження президентом наркотиків, як не парадоксально, не зовсім позбавлене здорового глузду. Судячи з терміну в 10 років, згаданих нардепом, він має на увазі відповідальність за частиною 2 статі 307 КК (збут наркотиків).
Нагадаємо, ця стаття передбачає відповідальність за дії, “вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб”.
Як вчать студентів юракадемії МВС, збут наркотиків це необов’язково продаж. Їм досить банально перейти з рук в руки. А скільки “довірених” рук тримало заповітну папочку президента лише під час церемонії “знищення”?
Отож бо й воно. Жарти – геть, бо кримінальних справ з аналогічним припущеному Кожем’якіним “складом злочину” насправді море. Але не будемо падати до морального рівня легіону окремо взятих слідчих, які такі справи клепають, як цигани фальшиве золото.
Залишимо осторонь “марихуану (кримінальна відповідальність за зберігання від 5 грамів) та інше”. На хвилинку забудемо про “10-15 марок LSD”. В руках президента (можливо) був кокаїн.
Якщо придбали кокаїн, а не пральний порошок, то справи в гаранта кепські. “Придбання, зберігання… за попередньою змовою групою осіб” – це частина 2 статті 309 КК. Від двох до п’яти.
Кримінальна відповідальність за незаконне зберігання кокаїну в Україні починається з 0,02 грама (1 грам – це вже в “великих розмірах”), “незалежно від наявності наповнювача”.
0,02 грама кокаїну це просто комічне ніщо у порівнянні з найменшою разовою дозою, яку б теоретично могли продати через Інтернет людям, що виконували доручення президента. Вони б дуже здивували інтернет-баригу проханням продати їм кокаїну на бодай тисячну граму менше тієї, за яку настає відповідальність за законом. Так звану “слідову кількість”.
“Це для кого? Для морської свинки?” – було би логічне запитання. Бо всім міліціонерам відомо, що покупець нелегального кокаїну, з моменту придбання мінімальної разової дози, вже ходить “під статтею” 309 КК. А люди президента цього не знали?
Група осіб на чолі з президентом України…
Положення статті 28 КК частини 2. пояснює нам, що злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
Тріумфатор епохальної наради керівників силових структур, Янукович Віктор Федорович, 1950 року народження, в минулому двічі судимий, за власним зізнанням, доручив своїм людям придбати наркотики.
Безпосередніх виконавців доручення не називає, однак, у разі якби правоохоронні органи і прокуратура не робили виключень для окремих високопосадовців, а діяли в рамках закону, то більше за всіх довелося б віддуватися заступнику голови Адміністрації президента – Геннадію Васильєву.
Це з його уст прозвучала найдетальніша інформація спершу про обставини “придбання”, а згодом – плутані виправдання дій президентської команди. Це він доповідав про результати “спецоперації”, бо, власне, опікувався нею від початку.
“Диспозиція статті (Кримінального Кодексу) має певні положення: купівля з метою збуту або вживання”, – заявив Васильєв після появи перших “припущень” про кримінальний злочин в стінах АП, запевняючи журналістів, що лише за описані ним дії наступає кримінальна відповідальність. “Ми ж не збираємося колотися, ми не збираємось споживати чи продавати… Ми кажемо, ось проблема, зверніть увагу будь-ласка” – каже посадовець.
Людина, що працювала свого часу генпрокурором України, мала б знати закони, за дотриманням яких наглядала. Або заглянути до Кримінального Кодексу перед виконанням делікатного доручення. В статті 307 КК, яку цитує Васильєв (вочевидь у відповідь на заяву Кожем’якіна) слова “вживання” немає взагалі.
Збиралися в Адміністрації президента вживати наркотики, які доручив купити президент, чи не збиралися, це останнє, що хвилює прокуратуру та суд при розслідуванні справи та винесенні вироку.
Контрольна закупка?
На момент, коли журналістів дуже несподівано і оперативно почали скликати до Януковича на “спалювання наркотиків”, Геннадій Васильєв вже відкоригував офіційну позицію АП щодо участі президента в наркотичній оборудці.
Вперше прозвучали слова “незначна кількість” з натяком на те, що діяння “групи осіб” на кримінальну відповідальність не потягне, але саме “кількості” ніхто не називає. Витрушені в урну “наркотики” залили горючою рідиною і – ура! – камінь з шиї.
Колишній генпрокурор урочисто підписався під якимось документом, іменованим пресі “актом”.
Акт журналістам не показали. А останні даремне не поцікавились офіційною роллю пана Васильєва у цьому гротескному експромті на галявинці.
Згідно статті 8 закону про оперативно-розшукову діяльність, оперативним підрозділам (і тільки!) для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього закону підстав надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю … предметів та речовин, у тому числі, заборонених для обігу у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь.
Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС, СБУ і ДПІ України.
Отже, контрольну закупівлю мають право проводити не всі, кому заманеться, а тільки підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, їхній перелік приведено – оперативні підрозділи МВС, СБУ, податкової міліції, державної охорони, прикордонних військ, Держдепартаменту з питань виконання покарань та розвідувального органу Міноборони.
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів або підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.
Виникає логічне запитання: представником якої силової структури з перелічених вище є заступник голови Адміністрації президента Геннадій Васильєв, коли з такою легкістю бере на себе і відповідальність за “контрольну закупку”, і встановлення провини (або ж безвинності) її учасників, ба, навіть роль науково-дослідної експертної лабораторії?
На церемонії “спалення наркотиків” не було жодного міліціонера. МВС взагалі немов набрало в рота води з цього делікатного питання. Цим сеансом інформаційної шокотерапії і сумнівної законності в Україні тихо і майже непомітно почало свою історію нове силове відомство.
“Урядом ліквідовано комітет з контролю за наркотиками і створено Державний комітет контролю за обігом наркотиків. Про це повідомив голова нового органу генерал-лейтенант СБУ Володимир Тимошенко: “Комітет з контролю за наркотиками, що існував раніше при Мінздоров’я, був ліквідований 23 червня. Тоді ж було створено наш держкомітет.
“Протягом місяця буде затверджена його організаційна структура і сформовано штат працівників” – цитує Тимошенко КоммерсантЪ-Украина.
Тарас Ратушний, журналіст,
використано коментарі адвоката Євгенії Закревської,
для УП
На фото: Тарас Ратушний, журналіст
